Мінливе усе на землі нашій грішній.
Така вже хитка й непостійна земля.
Та голос лунає Спасителя ніжний —
І в горі, і в радості втіха моя.
Роки відлітають. Засніжені скроні
Тобі нагадають майбутні жалі,
Що ти тимчасово в життєвім полоні, —
Покинеш життя ти, як всі на землі.
Та в нашому серці надовго, напевно,
Залишаться дивні дороги земні.
Згадаємо всі ми пісні, що натхненно
Співали ми разом, співали ми разом.
І дружно в далекі ті дні.
Це гріх у цей світ приніс біль розлуки.
Від нього у світі незгоди й біда.
Від нього страждання і розпач, і муки,
І різні бунти, і уся марнота.
І все ж у пітьмі, як промені світла,
Нам Бог спілкування святе дарував.
Щоб кожна душа, наче квітка розквітла,
Нам зустріч у вічності Бог обіцяв.
Та скоро, вже скоро Спаситель у славі
З цієї землі забере усіх нас,
Відійдуть всі смутки, відійдуть печалі,
Співати ми будемо разом у славний той час.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
Поэзия : ПСАЛОМ 2 - Константин Косячков Есть такой перевод Писания, "Message" by Eugene Peterson. Это очень своеобразный перевод, который скорее ставит задачей передать дух Писания нежели сохранить точность буквы. Некоторые обзывают его парафразой, то есть достаточно вольной трактовкой Писания.
Здесь - мой, возможно, еще более отдаленный от Писания, но очень личный вариант "перевода с перевода".
