я сьогодні розмовляв із Ним по обіді
Він був чимось стурбований
і я запитав чи не трапилося бува що з коровами
яких щоранку доять янголи
щоби намастити молоком крила
ні нічого такого не сталося
була мені відповідь вкрай збайдужіла
чи прийнялися мої щепи до дерева життя
що росте біля річки
де апостоли вудять форель на джиг*
є надія сказав Він і повторив є надія
стривай та невже ж Ви знову засідали в Інтернеті
ну я ж Вас попереджав
ну скільки можна га
Ми читали поезію сказав Він
єдине цікаве що у вас там лишилось
невдовзі один провінційний поет мусить видати збірку
і Ми перерахували йому трохи віри щоби посприяти
мусиш цим зайнятися особисто
ну от знову хтось наспамив а мені робота
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Я не стыжусь распятого Христа. - Valentina Prokofjeva « Я должен и Еллинам и варварам, мудрецам и невеждам.
Итак, что до меня, я готов благовествовать и вам, находящимся в Риме.
Ибо я не стыжусь благовествования Христова, потому что оно есть сила Божия ко спасению всякому верующему, во-первых, Иудею, потом и Еллину.
В нем открывается правда Божия от веры в веру, как написано: праведный верою жив будет.
Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое нечестие и неправду человеков, подавляющих истину неправдою.» (Рим.1:14-18)
